Рейтинг Путіна стрімко падає. Чи варто чекати бунту росіян

Західний економічний тиск і успішні удари України по військових об’єктах та нафтопереробній галузі РФ дедалі сильніше позначаються на настроях у російському суспільстві. Рейтинг диктатора РФ Володимира Путіна швидко падає, і цей спад уже визнають навіть лояльні до Кремля соціологічні служби. Чи можуть росіяни на хвилі незадоволення наважитися на спротив? “Незручні” цифри Успішні атаки ЗСУ на військові та стратегічні об’єкти в Росії, паливна криза, зростання цін та погіршення соціально-економічної ситуації позначилися на рейтингах диктатора РФ Володимира Путіна.
Рівень довіри росіян до нього рекордно знижується. Про це свідчать результати опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ) – державної соціологічної служби, що перебуває у повній власності уряду Росії.
Згідно з даними дослідження, Путіну довіряють 73,3% опитаних, тоді як 22,1% висловили недовіру. Водночас діяльність російського президента схвалюють 66,9% респондентів, а 21,3% оцінюють її негативно.
Схожі результати фіксує і Фонд “Громадська думка” (ФОМ), який також працює у структурі, пов’язаній з адміністрацією президента РФ. За його даними, лише 70% опитаних позитивно оцінюють роботу Путіна на посаді глави держави. Це найнижчий показник схвалення з початку війни, що може свідчити про посилення суспільного невдоволення всередині Росії. “Це один із найнижчих рівнів підтримки Путіна від початку повномасштабної війни проти України”, – пише незалежне російське медіа-видання “Агентство”. Цікаво, що опитування фіксують не лише зниження довіри до диктатора, але й загальну незадоволеність ситуацією в країні.
Так, згідно з опитуванням фонду “Громадська думка”, 55% респондентів заявили, що в їхньому оточенні переважають похмурі настрої. Головним чином – через атаки українських безпілотних літальних апаратів (БпЛА), безробіття та непомірно високі ціни. При цьому частка тих, хто виступає за продовження війни проти України, скоротилася до 9% – це мінімальний показник з початку повномасштабного вторгнення. Характерно, що про свої претензії до влади деякі не бояться говорити навіть під час вуличних опитувань.
Своєю чергою американська дослідницька компанія Gallup також проводила опитування росіян з березня до травня 2026 р. Як випливає з цього опитування, 60% росіян вважають, що економічна ситуація у їхньому місті чи регіоні погіршується. Це максимальний показник за 20 років (подібне опитування компанія проводить із 2006 р.).
Через “незручні” цифри адміністрація диктатора перейшла до режиму гасіння пожежі. За даними опозиційних медіа, політичний блок Кремля надав вказівки державним ЗМІ: маніпулювати цифрами – використовувати опитування з кращими цифрами або взагалі не публікувати дані соцопитувань, якщо вони демонструють негативну тенденцію. В усьому “винні” ЗСУ Результати опитувань не даремно невтішні. Поки російські чиновники звітують про кількість ракет і дронів, випущених по Україні, дефіцит федерального бюджету РФ уже перевищив 6 трлн руб., що, за оцінками, суттєво перевищує заплановані річні межі. Видання Politico пише про різке погіршення стану російської економіки, яка, за їх оцінками, наближається до критичної межі. Навіть у Центральному банку РФ визнають, що стримати зростання цін на пальне найближчим часом не вдасться, а економічний тиск лише посилюватиметься. “Дві третини з 83 регіонів Росії повідомляють про проблеми з постачанням палива, що створює безпосередні незручності для мільйонів людей і становить не менш безпосередню загрозу життєздатності багатьох підприємств. Що стосується конкретних цифр, то масштаби збитків приховані: Росія додала внутрішні ціни на паливо до переліку економічних даних, які вона більше не оприлюднює”, – йдеться у публікації видання Politico. Економічні труднощі зачіпають не лише великі корпорації, а й населення. У Росії зростає боргове навантаження: загальна заборгованість громадян перед банками досягла 45 трлн руб. У сфері мікрокредитування понад третина портфеля припадає на позики з простроченням понад 90 днів, що є рекордним показником. “Проблемні кредити в банках, прострочені платежі росіян перед фінансовими організаціями, запити на рефінансування мікрокредитів готівкою, податкові борги. Цій економіці катастрофічно бракує грошей, грошовий голод величезний. Казали, що Путін будує військову економіку. А виявилося, що це такий монстр, якому потрібно набагато більше грошей, ніж у Путіна зараз, в принципі, може бути. А тут ще нафта почала падати, і все пішло на спад”, – коментує російський економіст, опозиціонер Володимир Мілов. Табакерка більш реальна, ніж революція За оцінками українських істориків і політичних аналітиків попри те, що у Росії наростає внутрішня напруга, можливість масового повстання залишається низькою.
Політолог Вадим Денисенко зростання невдоволення всередині російського суспільства назвав “кухонною революцією”. За його словами, люди в РФ дедалі частіше обговорюють проблеми у вузьких приватних колах, але не переходять до відкритого протесту. На його думку, реальний соціальний вибух малоймовірний через відсутність лідерів, альтернативної ідеології та страх репресій.
З ним погоджується історик Ярослав Грицак. На його думку,сучасна російська система фактично блокує будь-які спроби революції. “Росія – це імперія, а вони розпадаються не з окраїн, а з центру. Має бути велика політична криза і боротьба в центрі. Можливо, з’явиться певна група змовників чи тих, хто невдоволений, яка спробує скинути Путіна з влади, ізолювати”, – сказав він в коментарі ТСН . На його думку, ключові зміни можливі лише в центрі влади, тоді як регіональні протести не здатні змінити систему.
Своєю чергою дипломат Володимир Огризко повністю відкидає сценарій народного бунту і вважає більш реальним інший розвиток подій. “Я на жоден міліметр, на жоден процент не вірю в те, що відбудеться російський бунт з низів. Єдине, що відбудеться, і я думаю, що це вже очевидна річ, – це змова оточення. Точніше, однієї з груп оточення Путіна”,- сказав він в коментарі для LIGA.net. Таким чином, більшість експертів сходяться на думці, що основний ризик для режиму Путіна полягає не в масових протестах, а у можливих процесах всередині політичної та силової еліти, які можуть посилитися на тлі війни та економічних труднощів.
Вікторія Хаджирадєва