Цифрова стійкість під час війни: роль держави, бізнесу і технологій

Щоденні атаки на державні сервіси, логістичні системи та фінансові платформи змусили компанії та інституції українського походження діяти на випередження. У результаті сформувалася унікальна «цифрова фортеця», яка тримається на трьох стовпах: державні реєстри, логістика та фінансові екосистеми. Державні реєстри: захист особистості Сервіс Дія став символом цифрової стійкості країни. Україна фактично першою у світі прирівняла цифрові документи до паперових навіть в умовах війни — і це стало можливим завдяки архітектурі безпеки, яку будували роками.
Ключове рішення — відмова від прив’язки до фізичної інфраструктури. Після початку вторгнення резервні копії державних реєстрів були перенесені в хмарні середовища за кордоном, зокрема частково на потужності Amazon. Це означає, що навіть у разі фізичного знищення дата-центрів в Україні дані громадян залишаються недоторканими.
Ще один рівень захисту — стійкість до атак. Система витримує щоденні DDoS-атаки, а у лютому 2022 року їх інтенсивність сягала сотень мільйонів запитів на секунду. При цьому не було зафіксовано жодного витоку даних із самої інфраструктури.
Важливий принцип — мінімізація ризиків на стороні користувача. «Дія» не зберігає персональні дані на смартфоні: застосунок лише відображає інформацію з реєстрів. Тобто навіть у разі втрати пристрою доступ до даних залишається захищеним. Логістичні системи: захист життєдіяльності Поки держава захищає електронну ідентифікацію, бізнес забезпечує безперервність життя. Нова пошта під час війни стала критичною інфраструктурою: мільйони посилок, гуманітарна допомога, військове забезпечення — усе проходить через її системи.
Основою цієї стійкості є власна IT-екосистема — Nova Digital. Компанія відмовилась від готових рішень і створила внутрішню «операційну систему» логістики. Сьогодні понад 900 інженерів забезпечують роботу платформ, які обробляють до 30 000 операцій на секунду та обслуговують десятки мільйонів користувачів.
Умови війни зробили швидкість відновлення критичною. Системи «Нової пошти» спроєктовані так, щоб миттєво реагувати на атаки або збої. Навіть під обстрілами логістика не зупиняється — а це означає, що економіка країни продовжує функціонувати.
Контроль над власними даними та інфраструктурою дозволяє компанії масштабуватися без обмежень і не залежати від зовнішніх ризиків. У сучасній війні це вже не просто бізнес-перевага, а питання національної стійкості. Фінансові екосистеми: захист активів Третій рівень цифрової фортеці — фінанси. Компанія з українським корінням WhiteBIT демонструє, як сучасні фінтех-рішення можуть забезпечувати безперервність доступу до активів навіть у кризових умовах. Зокрема, під час перших тижнів повномасштабної війни, коли частина фінансової інфраструктури працювала з обмеженнями, блокчейн-мережі продовжували функціонувати без зупинок, а помітна частина донатів на підтримку України надходила й продовжує надходити саме в криптовалюті.
На відміну від закритих баз даних, блокчейн забезпечує прозорість: транзакції можна відстежувати в реальному часі. Але ключову роль відіграє інша технологія — холодне зберігання активів. Близько 96% коштів користувачів зберігаються офлайн, у так званих cold wallets. Це означає, що навіть у разі зламу онлайн-інфраструктури доступ до активів залишається неможливим.
Безпека підтверджується і на міжнародному рівні: WhiteBIT регулярно проходить аудит від Hacken та входить до трійки найбезпечніших криптобірж світу за рейтингом CER.live. Це означає концентрацію знань і технологій, яка дозволяє створювати рішення світового рівня. Синергія стійкості Державні сервіси, логістика та фінанси — три різні сфери, але в умовах війни вони працюють як єдина система. «Дія» відповідає за цифрову ідентифікацію громадян, «Нова пошта» — за безперервність логістики та сервісів, а WhiteBIT, маючи українське походження, — за стабільний доступ до фінансових інструментів.
Разом ці компанії та сервіси демонструють, як цифрова інфраструктура може працювати навіть в умовах постійних кібератак і високого навантаження. Український досвід уже привертає увагу міжнародної спільноти як приклад адаптивності та швидкого розвитку цифрових рішень у кризових умовах.
У цьому контексті ключову роль відіграють не лише технології, а й довіра користувачів до сервісів, які забезпечують щоденні потреби — від ідентифікації та логістики до фінансових операцій.